Свято рідної мови

2016-02-22

21 лютого наша країна разом з усім світом відзначає День рідної мови. Ми з вами одержали у спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Наша мова – одна з найдревніших і найбагатших серед тисяч мов світу… Нею можна висловити все: і найглибші думки, і найпотаємніші почуття.

У жовтні 1999 року на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запровадженоМіжнародний день рідної мови у памꞌять про полеглих на демонстрації протесту, спричиненій забороною на використання в республіці Бангладеш бенгальської мови.

Право на рідну мову – одне з головних прав людини, тому розмаїття мов на Земній кулі потребує уваги і захисту.

Мова… Вона існує, живе, бореться незалежно від того, думаємо ми про неї чи ні,турбуємося чи забуваємо, шануємо чи зраджуємо.

Рідна моя мово – материнське слово!

Буду памꞌятати я завжди про те,

Як навчила мати слово шанувати,

І не оскверняти, бо воно святе.

Багато ще слів було сказано юними максимовичанами про рідну мову, її трагічну тдолю, здобутки і досягнення. Душевно прозвучала молитва за мову, майстерно промовлена Станкевич Дариною і Митрофановою Ольгою.

А потім відбулися «Мовні ігри патріотів» . Команди знавців рідної мови «СБРМ» і «Колосся» демонстрували свої знання у конкурсах «Розминка. Патріот», «Мовна хвилинка», «Навздогін за лідером», «Показуха», «Краса і багатство», «Словникар».

У перерві між конкурсами звучав український народний гумор, пісні, проводилися ігри. Не забували й про болільників – і для них були влаштовані мовні змагання.

Свято було гарним, насиченим, пізнавальним. За що велика дяка вчителю рідної мови Прокопчук Н.О. та учасникам обох команд.

Усе минає, а слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. То ж хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова!