2016-03-29
Франко прийшов, як наступник Шевченка, щоб орати ту землю обітовану, яку Шевченко віднайшов для свого народу; щоб "пробивати дороги в її лани неорані, давні перелоги" (за словами Куліша в час його позитивної творчости), щоб "лупати" скелі. Говорячи прозаїчними словами - вести тяжку працю освідомлення свого суспільства й виводу його з застою та інертності до живої акції боротьби за визволення й поступ.
"Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. " — писав Іван Франко.
Геніальність великого Кобзаря є незаперечною: він був обдарованим художником, поетом, прозаїком і драматургом, а крім цього, громадським діячем. Лише частини такого таланту вистачило б, щоб стати непересічною, помітною особистістю, але він не зупинився на чомусь одному, розвивав усі свої здібності. Хоча, звичайно, головним для нього було слово, яке стало зброєю, за допомогою якої поет намагався захистити нещасних і збудити народ.
Ім’я Шевченка відоме не лише українцям, геній цієї людини вже давно вийшов за межі нашої країни. Його твори перекладені на багато мов світу, а в сусідніх країнах вірші Тараса Григоровича вивчають в школах на уроках світової літератури. Пісні, написані на його твори, давно вже стали народними — і чи не є це найбільшим свідченням визнання його таланту.
Велика заслуга Франка полягає у тому, що він своїми статями, перекладами віршів популяризував творчість Шевченка на Заході.
У нашій школі було проведено урок – конференцію з німецької мови, присвячений літературній творчості Т.Шевченка і перекладацькій І Франка. Вірші великого Кобзаря «Заповіт», « Думи мої…», «Світе ясний…», «Зацвіла в долині…», уривок з поеми «Катерина», «Мені тринадцятий минало», «Зоре моя вечірняя» звучали німецькою мовою, а потім дублювалися українською. Було цікаво, незвично, але приємно чути твори геніального поета на мові іншого народу. Душевність та виразність читання віршів учнями 7 класу допомагала сприймати поезію присутнім старшокласникам та вчителям. Усіх переповнювала гордість за справжніх синів свого народу – Т.Шевченка та І.Франка.